...

З російських книжкових магазинів зникли антиутопія Олдоса Хакслі «О дивний новий світ», а також ще близько 20 романів письменників минулого століття, серед яких Ірвін Велш, Вільям Берроуз і Шарль Бодлер, повідомляє телеканал «100 ТВ».

Книжкові магазини пояснюють зникнення романів цих авторів тим, що видавці перестали їх друкувати за рішенням Держнаркоконтролю, який побачив у творах пропаганду наркотиків.

Тим часом, як відзначає телеканал, «чорний список» Держнаркоконтролю не зареєстрований і не має силу закону. Єдиний офіційний перелік заборонених книг – це федеральний список Мін’юсту. Друк і розповсюдження книг з цього списку приводить до кримінальної справи, чого не можна сказати про список наркоконтролю.
Виходить, причина зникнення книг з магазинів – це самоцензура видавців та продавців, відзначає телеканал. Однак це може тільки підігріти інтерес до «заборонених» книг, які нескладно знайти і в інтернеті.

Нагадаємо, про «чорний список» від Держнаркоконтролю стало відомо майже три роки тому. Цей список в кінці 2009 року потрапив у російські бібліотеки з вказівкою не видавати їх читачам.

При цьому деякі книги з переліку входять, наприклад, у курс «Сучасної зарубіжної літератури» для філологічних факультетів і часто запитуються студентами.

У ФСКН тоді спростували інформацію про списки, але відзначили, що в російському адміністративному Кодексі дійсно є статті, які передбачають відповідальність за поширення літератури, що містить ознаки прихованої реклами або пропаганди наркотиків. А значить, «закон дозволяє нам вилучати подібну літературу за судовим рішенням».

У число «заборонених книг» невідомі експерти включили і класику контркультури, яку можна знайти в будь-якому книжковому магазині або завантажити в інтернеті, і навіть давно екранізовані твори: «Королева Юга» Артуро Переса-Реверте, «Пляж» Алекса Гарленда, «Страх і відраза в Лас-Вегасі» Хантера С. Томпсона, культові романи Ірвіна Велша і навіть твір американського фантаста Філіпа Діка.

У список потрапили і Дмитро Гайдук з його «растаманськими казками», що давно стали фольклором, і книга про розведення їстівних грибів на присадибній ділянці, де мова йде виключно про шампіньйони з вешенками (А.І. Морозов «Розведення грибів. Міцелій»).

З іншого боку, багатьох авторів, які присвятили наркотикам свої твори або навіть «вживали», у списку не назвали: Карлоса Кастанеду, Віктора Пелевіна («Generation П»), Фредеріка Бегбедера («Оповіданнячка під екстазі», «99 франків»), Олдоса Хакслі («Двері сприйняття») та багатьох інших.

У списку, наприклад, не фігурує «Морфій» Михайла Булгакова.

Під цю статтю може потрапити і скандальний французький поет Шарль Бодлер, що докладно описав впливу гашишу та опіуму на людський організм (вірш «Отрута»).

Найбільш знаменитим кокаїністом в літературі був британський детектив Шерлок Холмс, у якого наркотик тільки покращував дедуктивні здібності. Наркотичні марення свого героя описував і Олександр Купрін в «Молоху», а героїня знаменитого мораліста Льва Толстого, Анна Кареніна, тільки «морфіном ночами … могла заглушити страшні думки…».