Неділя, 28.04.2024, 00:13 | Вітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід

Поезія та Проза

Головна » Файли » Учасники клубу » Ольга Орлова (Умань)
Я інша
13.08.2009, 01:07
Перефарбуюсь в колір ночі,
Заміню душу на пустелю.
До змін звикатимеш поволі,
Забувши посмішку веселу.

Немає гірше, аніж звичка,
Твій погляд – тихий та холодний,
І випрошені поцілунки…
А потім – знову ж та безодня.

Ти не питай, чому я інша,
"Що сталося?" – банальні фрази…
А серце б’ється все тихіше,
Давно минулися образи.

Хоч володієш моїм тілом,
Бажаєш і "по-своєму" кохаєш.
Моя ж душа, як тінь, - невміло
Складає свій важкий екзамен.


Категорія: Ольга Орлова (Умань) | Додав: Олюнчик
Переглядів: 663 | Завантажень: 0 | Коментарі: 1
Всього коментарів: 1
Рейтинг: 0
Им’я: Софія Кримовська
Написав(ла): Sofi | Дата: 13.08.2009, 07:49 

звичка може убити високе.................

Зверни увагу на останню строфу - міняється ритміка... Може якось так: "на свій манер мене кохаєш", аби зберегти наголос та ритміку..... Хоча це лише пропозиція flowers flowers flowers flowers flowers flowers flowers flowers flowers flowers

0  
1
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]