Написав(ла): Христенко Олександр | Дата: 26.08.2009, 13:00 | |
Чудово! Душевно, ніжно, чуттєво. М'який приємний голос , немов сповиває слухача, малюючи картину історії кохання. Вірш сповнений глибокими почуттями, які не залишають байдужим, проникаючи в саме серце. Вдало підібрана і музика, і відеоряд. Я отримав вишукану насолоду від перегляду. Дякую, Софійко! p.s. Можлива, як варіант, більш оптимістична назва: Я вчуся жити.
+1
|