...

У книгах уманчанки і її американської колеги діти потрапляють у містичні пригоди, та на тому їхня схожість і вичерпується. Сама Марина більше любить визначення своїх романів про пригоди семикласниці Софійки, як "краєзнавчого детектива".

Персонажі й місця пригод у романах "списані з життя". Містика книги "Русалонька із 7-В й прокляття роду Кулаківських" – на основі реальних розповідей останньої людини в роду Дульських із села Вишнопіль Тальнівського району. Старенька, що розповідала письменниці історію свого роду, була щиро переконана у тому, що він проклятий… В іншій книзі, "Русалонька із 7-В та загублений у часі", авторка розповідає про привида із роду Дашковських, який живе у старовинному замку села Леськовичі. Письменниця, коли писала твір, часто бувала у замку Даховських у Леськовому Монастирищенського району. Тому тільки привида вигадала і прізвище польських шляхтичів-господарів замку змінила. Цікаво, що коли у романі описувала цеглу, з якої було змуровано стіни замку в містичній історії, то оповіла, що на одних цеглинах – латинські літери-ініціали, а на інших – зображення двох пташок. Марина сама бачила цеглу із зображенням літер на руїнах палацу баронів Корфів у Синиці Христинівського району, а про пташок вигадала. Тільки від "Прес-Центру" письменниця дізналася, що вона, очевидно, якимсь десятим чуттям фантаста вгадала – у цьому ж маєтку колись були і стіни з цегли, де було зображено по дві пташечки. Просто після спалення маєтку Корфів у післяреволюційні часи з цегли решток палацових стін збудували школу №1 у Христинівці – тут і досі таку цеглу можна побачити…

Так само й місце дії третьої книги – "Русалонька із 7-В проти Русалоньки із Білокрилівського лісу" перегукується назвою із уманським Білогрудівським лісом. Письменниця вплела в оповідь часточку відголосків трипільської і булогрудівської культур та язичницької міфології. До речі, у цьому лісі вона навіть знайшла стелу із зображенням Русалки – правда, каже, вона досить нова за історичними мірками – їй всього років з 60…

Письменниця нині – в зеніті слави, але й далі працює викладачем у рідному Уманському педуніверситеті імені Тичини. А попутно – колекціонує відзнаки. Перемогла у престижних вітчизняних конкурсах "Гранослов", "Портал", "Смолоскип", "Коронація слова", у кількох конкурсах США, Франції та Канади… Друкується у багатьох вітчизняних журналах та у закордонних – італійському "Артекультура", вірменському "Гарун", німецькому "Соборність"… Розмовляє принципово лише українською, але її зустрічі з читачами, організовані книжковим видавництвом практично у всіх містах України, пройшли на ура не лише у Львові чи Києві, а й у Криму та Донецьку, де діти завдяки "Русалоньці…" полюбили читати українською… Разом з тим, пані Павленко, що має звання доцента й учений ступінь кандидата наук, чудово володіє і сучасним розмовним сленгом підлітків й іноді використовує його в своїх творах, щоб бути ближчою до читачів. Це позитивно оцінює її донька Ольга – прототип і головний критик книжкової "Русалоньки" Софійки…

Днями актор Деніел Редкліф, який зіграв у кіно знаменитого Гаррі Поттера, купив собі вже третій дім у Нью-Йорку. За всі три разом він виклав майже 16 мільйонів доларів. Авторка "Поттера" Джоан Роулінг – у списку найбагатших письменників світу. Уманчанка ж Марина Павленко отримує скромну викладацьку зарплату, зате має інше. Джоан Роулінг свого часу Джордж Буш відмовив у нагородженні медаллю Свободи, мотивуючи це тим, що "Гаррі Поттер" – пропаганда магії і чарівництва. Уманчанка таких закидів на свою адресу не чує, бо її персонажі абсолютно світлі й не мають до чаклунства жодного стосунку, хоча письменниця й живе у місті, історія якого наскрізь просякнута містикою. До речі, з розряду містичних дрібниць: вперше книгу землячки автор цих рядків прочитав у далекому й загадковому Єгипті, а через три місяці зустрівся з авторкою в Уманському університеті, в аудиторії №313…