Понеділок, 25.11.2024, 05:53 | Вітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід

Поезія та Проза

Головна » Файли » Учасники клубу » Ольга Орлова (Умань)

Я слушала себя
12.08.2009, 22:49
Я слушала себя, но слышала Его…
Звук проходил меня, перерастая в мысли.
Восставший образ вместо всех дорог
Закрыл реальность серой, скучной жизни.

Скользит авто по грязному снегу,
Оставив след сплошных пересечений,
Устала? Трудно? Слушай дальше рок!
Глуши в своей душе комок сомнений!

Снег по стеклу, смывая боль, стучит,
По длинной, дикой, утомительной дороге.
Осваиваю наново её… Но ты молчишь…
Молчи… Слова бывают лишними в итоге… 

"Беспечный ангел" разрывает тишину.
Свет фар напротив режет глаз сознаньем.
Молчи… Прошу, молчи… Молчанье я пойму.
Ведь слушая себя, я знаю все твои желанья.

Не останавливайте Вы мое авто,
Прошу Вас, умоляю – отпустите!
Мгновения, секунды ведь решают всё.
Мой мир один, любовь одна –
и все преграды заберите!

Категорія: Ольга Орлова (Умань) | Додав: Олюнчик
Переглядів: 661 | Завантажень: 0 | Коментарі: 4
Всього коментарів: 4
Аватар не встановлено!
Рейтинг: 0
Им’я: Алексей
Написав(ла): 45tom | Дата: 12.08.2009, 23:18 


Перечитав вірш(і не оди раз)щось є, крім слів ком і крапок глибокий зміст і не зовсім звичні образи (для мене),читається легко і змушує замислюватися бо не все автором заложене лежить на поверхні,такий стиль мені подобається.Дякую за вірш!Олексій.
+1  
1
Рейтинг: 0
Им’я: Софія Кримовська
Написав(ла): Sofi | Дата: 12.08.2009, 23:18 


"Молчи… Слова бывают лишними в итоге…" - то ж бо й воно..........
0  
2
Аватар не встановлено!
Рейтинг: 0
Им’я: Олюнчик
Написав(ла): Олюнчик | Дата: 12.08.2009, 23:44 


Дякую за коментарі! так, потрібно дещо приховувати і не показувати все "на поверхню"
+1  
3
Рейтинг: 1
Им’я: Софія Кримовська
Написав(ла): Sofi | Дата: 12.08.2009, 23:46 


не лише приховати, але й уміти сказати так...... читачеві сказати про це..... Молодець!!!!
0  
4
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]