Четвер, 19.09.2019, 00:50 | Вітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід

Малиновський Михайло

УМАНЬ МИЛА...

Умань мила! Умань дорога!

Де б не був, тебе не забуваю.

У житті мїм твоя снага

В час важкий мені допомагає.

 

Я без тебе, мов орел без крил,

Чи, як вишня, навесні без цвіту...

Ти для мене не шкодуєш сил,

Я тобою з ранніх літ зігрітий.

 

Над тобою небо голубе

Для краян і для гостей на втіху...

Доброта звеличує тебе

І завсіди береже від лиха.

 

Тож тобі судилося повік

Пульсувати в серці України

І за час, що у минуле збіг,

Не ставати ніде на коліна.

 

А ділити з ближнім власний гарт

І красу Софіївського саду,

Ні на мить не забувати жарт,

В час важкий собі давати раду...

1982, Київ

 

Із циклу «СОФІЇВСЬКІ МОТИВИ»

 



ДАРУНОК ГРАФА

Закоханий в грекиню граф

Подарував своїй коханій      

Під Уманню чудовий парк:

В античнім стилі – надзвичайний.

 

Дарунок той, гадаю я,

Був не лише його Софії.

Напевне, графв моїх краях

Хороший слід зоставить мріяв.

 

І от на Уманській землі

Йому судилось слід лишити:

Цей графів парк ще сотні літ

Красою буде полонити.

07.08.1997

 



СЛАВЕН ПАРК

Пахне сонцем парк весною,

Влітку – медом чистим.

Славен восени красою,

Взимку урочистий.

 

Парк приваблює до себе

В кожну пору року:

В нім краса – дарунок Феба

Звеселяє око.

11.09.1990




МАГІЧНА ЗМІЯ

Над ставом Софіївським сиплеться бісер –

То сльози роняє магічна змія.

Не можу подовгу відходити звідси,

Як тільки, бува, зупиняюсь тут я.

 

Чарує мене дивовижна веселка

У сонячнім сяйві погожого дня,

Та йтиму я долі – очікує стежка

І вабить до себе така ж дивина.

Червень, 1989


Стежки-дороги. Поезія /Авт. Малиновський М.В. - Уманське ВПП, 1998, 82с.

З фондів Уманської центральної міської  Бібліотеки