***

Я до тебе прийду з дощем.

В парасольках каштани жовті.

Червень літо в жаровні пік,

Як прощались. Вертаюсь в жовтні.

Заведу годинника стрілки.

Він спинивсь з твоїм сміхом в парку,

Через осінь по літні мрії

Я до тебе у дощ прийду.

***

Іноді хочеться стати

Маленько-маленькою.

Проблеми б були такими великими,

Що не змогла б і побачити.

***

Вчу граматику:

Щоразу розставляю

Розділові знаки в душах оточуючих

І щоразу помиляюсь.

***

Сиплять ворони

В перемішку зі снігом.

Сніг кудись летить.

Візьміть мене з собою.

***

Сиве небо,

Сивий інститут.

Викладач посивів за кафедрою,

А в мене пальці сині-сині –

Від чорнила.

***

Лекція: «Рильський».

Наочний матеріал:

Червоні яблука.

Підсумки:

В аудиторії запах саду.

***

Ніколи не можу спокійно

Слухати квиління чайки:

У душу поселяється неспокій –

Вона в серці носить море.

***

Поле і небо.

Осінній сум.

Тріпоче листом осика –

Кого я знову пережила?

***

І знов, як в тому році,

Як тисячу років тому назад,

Затягнуть над моїм селом

Прощальну пісню журавлі.

Але я її, певне, не почую:

Цієї осені я, як і вони, подорожня.

***

Осінь. Загасання. Груша.

Червоно-багряне листя

Кров’ю оплачує своє минуле.

***

Ворон мантачить свій голос об моє серце...

(За матеріалами газети «УМАНСЬКА ЗОРЯ» від 14 лютого 1996 року та журналу «ХОЛОДНИЙ ЯР» №2 від 1995 року)