ПІД НЕБОМ ТИЧИНИ, ПІД ІМЕНЕМ БАЖАНА

Університетському літературному об’єднанню, заснованому 1996 року з ініціативи Н.П. Сивачук, пощастило подвійно: крім того, що носить ім’я видатного поета-земляка Миколи Бажана, має над собою сяйливу ауру іще одного покровителя — “яблуневоцвітного” Павла Тичини, чиїм іменем пишається Уманський педуніверситет.

Щокілька тижнів збираються його учасники в стінах нового корпусу університету — на Садовій, 28. Час від часу зібрання “вибухають” масштабнішими акціями, на які запрошують численних гостей. Це свята, містерії, дійства, фестивалі, як-от: “Весна запалює таланти”, «Схід і Захід разом!», «Ромашкова акція «У літо — з поезією»», «Накликання снігу», «Знайди свою поетичну половинку», «Впусти в своє серце любов», «Любовна геометрія» тощо. А ще — різні презентації, в тім числі й поетичних збірок самих учасників: переможниці ряду літконкурсів, активної доповідачки щорічних Ірпінських семінарів творчої молоді (видавництво “Смолоскип”) Юлії Гончар — “Філософія травня” (Черкаси, 2005) та переможця регіональних поетичних турів Віталія Олексієнка «Ангели ночі» (2008).

Багате літоб’єднання й на зустрічі з видатними письменниками: Богданом Бастюком, Іваном Драчем, Станіславом Зінчуком, В’ячеславом Медведем, Олесею Мудрак, Максимом Розумним, Ігорем Павлюком, Петром Перебийносом, Анатолієм Погрібним, Петром Сорокою, Миколою Семенюком, Євгеном Бараном, Сергієм Ткаченком, Михайлом Слабошпицьким, Віктором Барановим, Юрієм Буряком, Світланою Короненко, Григорієм Штонем; представниками видавництв “Смолоскип”, «Грані-Т», “Каменяр”, місцевими авторами тощо. Особливо приємною була зустріч з письменницею, випускницею нашого внз Оксаною Лущевською, яка є дипломантом Міжнародного конкурсу «Гранослов», переможцем літературного конкурсу «Смолоскип», а зовсім недавно її рукопис зайняв 2 місце у Всеукраїнському конкурсі творів для дітей «Золотий лелека». А ще Оксана співпрацює з українськими виданнями в Америці (газета «Час і події», журнал «Наше життя») й публікує там свої інтерв’ю, поезії та прозу для дітей. 2008 року видала в Києві першу книжку казок для дітей «Дивні химерики, або таємниця старовинної скрині».

Уже встигли стати традиційними різноманітні літературні конкурси, що мають на меті як виявити нові таланти (конкурси для першокурсників), так і дати відчуття творчого змагання. Ці конкурси присвячені Миколі Бажанові, Павлові Тичині і, звичайно ж, Тарасові Шевченкові.

До важливих подій належать і всі три випуски літературного альманаху студентської та викладацької творчості «Садова, 28». Автори — студенти (в тім числі й — майбутні), випускники й викладачі. І хоч усі вони бачать світ і передають його по-різному, хоч усі вони — різного віку, та їх об’єднує здатність бачити світ у свіжих і юних барвах, вміння чути найпотаємніші його поклики й мелодії.

Кожен учасник – окрема історія сходження до певного успіху. Наприклад, другою премією всеукраїнського поетичного конкурсу, присвяченого Лесі Українці (Ялта, 2004), може похвалитись Артур Цикалюк. Людмила Лотецька незмінно перемагають чи в не всіх регіональних поетичних турах, але її талант дає неабиякі підстави чекати й значно масштабніших успіхів. Та сама Люда у парі з дотепним віршувальником Андрієм Литвином є неперевершеними ведучими будь-яких поетичних дійств. Плідно працюють у царині Слова полум’яна авторка віршів про кохання Наталія Смілянець, оригінальна Наталія Рантюк, іронічна Ганна Городнюк, філософсько-лірична Анна Сокотнюк, тепло-бентежна Катерина Прилипко, ніжно-жорсткий Володимир Ліщішен, лагідна Інна Цюпа... Перелічувати можна до безконечності!

Крім альманаху автори неодноразово публікуються в університетській («Педагогічні вісті», «Філолог», «Боговиця»), регіональній («Уманська зоря», «Хроніка») і в загальноукраїнській пресі (газета “Кримська світлиця”, альманахи “Плуг”, «Дивослово» й “Холодний Яр”, антологія “Привітання життя”, журнали “Дивослово”, «Дзвін» тощо.

Зовсім недавно учасники літоб’єднання відкрили для себе й іще один напрямок діяльності: такі собі літературні мандрівки в різні цікаві куточки України. Першу подорож уже зроблено: улітку нинішнього 2009 року студентами відвідано батьківщину Василя Стуса — село Рахнівку на Вінничині.

Попереду — ще чимало планів, а також — наполегливої праці над розширенням мистецьких видноколів, удосконаленням власної майстерності, залученням нових юних талантів. Заспокоюватись на досягнутому ніяк не можна: імена Павла Тичини й Миколи Бажана — зобов’язують.