***  

Я тобі малювала літо

у шибках, що замерзли зовсім.

Ти для мене був цілим світом

ніби вічність, чи тільки осінь.

Я складала вірші і квіти

між сторінок на довгу пам’ять.

А були ж ми насправді діти

і уперше ночей не спали

в дивних потягах і бажанні…

Чи тобі ті малюнки сняться?

Ми незграбні, іще не гарні,

та дорослі, бо вже п’ятнадцять