Субота, 04.05.2024, 00:16 | Вітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід

...

Поезія та Проза

Головна » Файли » Учасники клубу » Тарас Міклашевський

Дзеркальна клітка

	01.12.2009, 19:04
В кімнаті зробленій з дзеркал Не видно ні кінця, ні краю, Хочу покинути цей зал, Та з нього виходу не маю. Я головою б'юсь об стіни, Я хочу вирватись на світ Та навкруги лиш кислі міни, А у руці мій заповіт. Свою надію вже утратив Та мажу стіни знов і знов, Щоби на них себе не бачив, Я не шкодую чорну кров. Я скоро вмру, мене роздавлять Проекції кривих дзеркал І не залишу людям пам'ять, Я ж їм себе не показав...
Категорія: Тарас Міклашевський \| Додав: Тросік \| Теги: клітка, кінець, дзеркало, самотність
Переглядів: 682 \| Завантажень: 0 \| Коментарі: 5

Всього коментарів: 5

Порядок виводу коментарів:

Рейтинг: 0

Им’я: Софія Кримовська

Написав(ла): Sofi | Дата: 02.12.2009, 07:08

дивно якось....
кімната з дзеркалами і маса людей.....
цікаво, хоча мені не сподобалось слово "мажу"

+1

1

Рейтинг: 1

Им’я: Тарас Міклашевський

Написав(ла): Тросік | Дата: 02.12.2009, 19:30

як на мене то це не таке вже й погане слово... хоча...

0

3

Рейтинг: 0

Им’я: Тарас

Написав(ла): Тарас | Дата: 02.12.2009, 12:25

Дзекальна кімната, що відгороджує від інших і показує лише безліч відображень самого себе...

+1

2

Рейтинг: 0

Им’я: Hit Hard Dont fuck with me.

Написав(ла): Alias | Дата: 04.12.2009, 15:06

Мене вразив цей вірш! Особливо, де не шкода крові,щоб себе не бачити,а ще й чорної! Чорний колір улюблений!

+1

4

Рейтинг: 1

Им’я: Тарас Міклашевський

Написав(ла): Тросік | Дата: 04.12.2009, 19:41

а інколи аж так сильно не хочеться себе бачити........

0

5

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]