Я до тебе йшла у масці.

Ти сказав ледь чутне «здрастє»,

бо твій голос вже захрип –

ОРЗ, свинячий грип.

То фігня, що ти вже хворий!

Руки вимию у хлорі,

шапку натягну на вуха.

«колдрекс» пий і слухай, слухай

про любов, про пандемію...

Руки й ноги вже німіють

від бажання поцілунку...

Революція у шлунку

від цибулі, сала, перцю

й часнику. Аж ниє серце!

Марля в п’ять слоїв обох

Не уб’є мою любов!

Два по сто і три по двісті

з перцем – і немає свинства!

І до «ж» свинячий грип!

Ти співаєш?! Ти ж захрип!