Уквітчай мене, Квітне мій,

обвінчай із вишневим цвітом.

Я важка від рожевих мрій,

непокрита іду у літо.

В пелюстки одягни мене,

сонця промінь вплети у косу.

Обвінчай. Бо уже жене

вітер хмару і цвіт розносить...

Він розвіє з дерев весну.

Тільки згадку мені залишить.

Все пробачу –

                     в собі несу

сонце, вічність...

                     чи тільки вишні?..