Дивився, бачив і мовчав,
Та так нічого й не сказав.
Можливо, навіть, шкодував,
Та пізно - я уже програв.

Хто зна... хто зна...
Ніхто не скаже.
А я ж не взнав
Як карта ляже...

Не взнав чи очі ті глибокі
Поговорить були охочі,
Чи, може, жарти це жорстокі
Долі у переддвір'ї ночі.

Та пізно... пізно щось казати,
Лишилось тільки пригадати,
Примарний образ уявляти
Й мовчати, тільки лиш мовчати.

Та ні, ще раз намалював
В уяві образ, ідеал,
Що поруч був, а я мовчав...
Та що ж, програв я... знов програв...