...

Щоб спокійно працювати в районі паломництва, уманському журналістові Володимиру Гамалиці довелося замаскуватися під хасида...

Фото: надав Володимир ГАМАЛИЦЯ

На ризикований крок змусили піти уманського журналіста Володимира Гамалицю особливості цьогорічного рекордного 30-тисячного хасидського паломництва.

Маючи в кишені паспорт громадянина України, місцеву реєстрацію й посвідчення члена Національної спілки журналістів, він не міг отримати допуску до району паломництва, доки не здав ксерокопії своїх документів у міське відділення міліції та не отримав спеціальну перепустку. І навіть з пропуском міліціонери не давали спокійно знімати й записувати – весь час змушували пред'являти документи. У відповідь журналіст… одягнув кіпу й пішов працювати…

Офіційна причина обмеження доступу місцевих жителів до району паломництва – міліція боїться терактів. Цього року було по максимуму заблоковано доступ журналістам. Але, як з'ясувалось, проникнути на "хасидську" територію, маючи при собі будь-що, взагалі не проблема.

– Ідею підказав місцевий житель, – розповідає журналіст. – Він працює у хасидів. Міліція встановила "таксу" за "робочу перепустку" – 150 гривень. Він же придбав кіпу й ходив на роботу безкоштовно. Мене це зацікавило – виходить, міліція блокуванням журналістів насправді просто убезпечує себе від зайвих очей і вух. Якби правоохоронці остерігались терактів, то перевіряли б і реєстрували саме гостей із інших країн. Але для них в Умані скрізь вільний доступ… Я подумав, що тут щось не так. В мене є кілька знайомих хасидів, які розповіли про свої традиції і дали кіпу з плащем. Тож одягнувся та пішов. На голові кіпа, в руках фотоапарат, а на поясі під плащем… як показали подальші події, могло бути що завгодно. Отакий захист від тероризму. Коли я підходив до посту, спочатку нервував. Але потім зробив трішки дурнуватий вигляд, набрав повні щоки нахабності й попрямував далі, люто зиркаючи на міліцію крізь окуляри… На мене навіть не глянули. За день бачив стільки дивних речей в місці паломництва й стільки нафотографував, що тепер, мабуть, досить запитань до міліції, податкової та інших служб на рік вперед. У чому переконався – що з кіпою на голові я чомусь мав більше прав, ніж коли був у вигляді громадянина України. Вільно ходив, фотографував – жодного разу мене не зупинили з перевіркою.