...

Михайло Небиков демонструє, як розвиваються рослини-близнюки у лабораторії

Фото: Ірина ПАТЛАТЮК

Близько 200 мініатюрних троянд, 100 гвоздик та ще деякі види рослин, виведені в лабораторії мікроклонального розмноження, висадили цього року в Національному дендрологічному парку НАН України "Софіївка".

Сама лабораторія працює з 2002 року. Її працівники за допомогою мікроклонального розмноження розводять різні види трав’яних та деревних рослин, а також квіти. Цінним є те, що клоновані рослини мають однакові розміри, відтінки квітів, одну й ту ж довжину стебла, структуру, величину плодів.

Невеличка лабораторія розташована в адміністративній будівлі парку, на перший погляд, нагадує звичайну лікарську лабораторію: білі халати, режим стерильності, різкуватий запах дезінфікуючих речовин, спеціальне освітлення.

Щоб виростити рослину-близнюка, фахівці беруть в материнської рослини кілька клітин, які зберігають пам’ять про всю рослину. Експлант (часточка рослини) переносять у спеціальне середовище, де він має прижитися і рости.

– В спеціальні колби наливаємо підготовлене середовище з макро- та мікроелементами, вітамінами, стимуляторами росту, – розповідає завідувач лабораторії мікроклонального розмноження Михайло Небиков.

Незабаром із мікробрунечки виростає точна копія материнської рослини. Через кілька місяців із підрослих близнюків уже беруть мікроклони для наступних поколінь. Увесь цей час колби з рослинами містяться в приміщенні з ідеальним для них кліматом.

– Як посадили, то через місяць отримали певну кількість рослин. Їх можна ставити на укорінення. Для цього середовище змінюємо, бо перше – тільки для росту та розмноження. У другому – закладка і ріст кореня, – зазначає старший науковий співробітник відділу фізіології, генетики, селекції та біотехніки рослин Лариса Колдар. – Коли отримуємо корінь, рослину переміщуємо в адаптаційну кімнату. Там рослину висаджують в торф’яні таблетки. А за кілька тижнів починаємо зменшувати вологість, температуру від ідеальних до звичайних показників. Далі висаджуємо у більш відкриту тепличку і тільки після цього в звичайне середовище.

Фахівці зазначають, що найважче, щоб зі стерильного середовища рослина адаптувалася до звичайного:

– В неї ж гола коренева система, нема допоміжних усмоктуючих волосків, і рослина якийсь час не може брати поживних речовин із ґрунту. Окрім того, їй важко звикати після стерильних умов до звичайних, насичених мікроорганізмами.

Нині в лабораторії розмножують понад 30 видів рослин. У колбах зібрано близько 2500 екземплярів. Тут вирощують мініатюрні троянди, гвоздики та хризантеми, золотий дощ, функії, кактуси, також розмножують різні види деревних рослин: горобину, альбіцію, акацію, фікуси, церцис та ліщину.

– Найважче працювати з деревними рослинами. Одною з перших дерев-"клончиків" прижилась акація. Її декілька років тому висадили поблизу острова Кохання. Я часто ходжу наглядати за нею, – зазначає Михайло Небиков. – Найближчим часом спробуємо розмножувати тюльпанове дерево, магнолію та хвойні.