«Чатовка»
- це реальний збір людей, які познайомились віртуально у чаті. А у нас,
з огляду на все, була «сайтовка». Зустріч з друзями нашого сайту
відбулася у бібліотеці 27 листопада 2009 року.
Учасники Уманського літературного клубу
неодноразово збираються. Проте ми прийшли вперше. Учасники клубу читали
свої поезії, як нещодавно написані, так і добре знані, виконували пісні
під гітару. Тематика була різною: від свинячого грипу до інтимної
лірики.
Неймовірно красиві слова звучали із вуст Софії
Кримовської. Сергій Цюрко теж порадував як віршами, так і піснями.
Слухаючи Лідію Подолинну приходиш до висновку, що Дар віршування - то
від Бога. Христинівський гість Олександр Неситов виявляється не лише
редактор газети «Христинівська сорока», а й талановитий майстер слова.
Дуже сподобались, наповнені філософським змістом, поезії Володимира
Торчинського. Особливо чомусь запали у душу «Звонари». Можливо через
те, що вірш народжений у муках і після довгої перерви? Ще одна поезія
вразила своєю непереборною правильністю, чи то пак правдивістю. Це ж
який треба мати внутрішній світогляд, щоб відобразити своєрідне
поєднання трьох одвічних істин Віри, Надії та їх докорінну суперечність
Любов!
Літературна праця стає справжньою втіхою і
відрадою для багатьох учасників літературного об’єднання, людей різних
професій та спеціальностей. При тому, що я особистість не дуже лірична,
все таки за душу взяло!
Організаторам - подяка за теплий прийом та
змістовно проведений вечір, учасникам - за чудові пісні, поезії,
приємне спілкування та за яскравий позитив. Бажаю всім здоров’я та
багато-багато, великих-превеликих, творчих-притворчих МУЗ!
Тетяна Бондаренко
"Педагогічне краєзнавство"
|
