Я
ніколи не була в Умані, хоч давно планувала. Хотілось би влітку, в
приємній компанії, неквапно до легендарної Софіївки – потішити око
витворами ландшафтних дизайнерів ХVIII століття. Але зазвичай в житті
складається не так, як у планах. Вперше я побачила Умань та «шматочок»
Софіївки 4 грудня 2009 року, і не заради осіннього паркового смутку
проїхала понад 200 кілометрів – мене чекали в Уманському державному
педагогічному університеті імені Павла Тичини.